Це чимось нагадує процедуру перевірки сумок службою безпеки аеропорту – брудні речі рухаються до сканера, який потім визначає рівень забруднення одягу та  матеріал, з якого його зроблено. На основі цих даних визначається потрібний режим прання та необхідна кількість прального порошку. Так працює сучасна «розумна» пральна машина.

Переваги такого автоматизму очевидні: більше комфорту для споживачів та  ставка на «зелені технології», тобто дбайливіше ставлення до довкілля. Численні дослідження регулярно доводять, що більшість споживачів не знають, скільки миючого засобу класти до пральної машини. Регулярно насипається більше порошку, потім використовується більше води для полоскання речей, тобто відбувається марнування ресурсів.

«Розумні» пральні машини – не єдиний тренд  цьогорічної Міжнародної виставки  побутової електроніки IFA у Берліні. Виробникам нині доводиться задовольняти  дедалі більше вимог споживачів, однак енергоефективність та «зелені технології» є панівними тенденціями. Фірма Miele намагається максимально використати можливості енергетичного менеджменту, зокрема, пропонуючи  можливість долучення приладів до так званих «розумних» мереж –smart grids. Насамперед це дає ту перевагу, що пристрій вмикається автоматично тоді, коли споживати струм найвигідніше, пояснює Бернгард Гьорш, керівник маркетингового відділу Miele.

Друга перевага  існує для власників сонячних батарей на дахах своїх будинків, адже вироблена ними електроенергія може подаватися до smart grids. Так система розпізнає найкращий прогноз погоди і саме в цей час  вмикає прилади в будинку. А власник будинку до того ж одержує від держави  субвенції за використання відновлювальної енергетики, каже Гьорш.

Боротьба з електромотлохом

Ще одна проблема, з якою мають боротися виробники – близько мільйона тонн старих електроприладів німці щороку викидають на смітник. Менше третини від цього обсягу  утилізовується без шкоди довкіллю, більшість опиняється в країнах, що розвиваються. Гьорш наголошує, що при розробці приладів фірма робить ставку на те, щоб усі матеріали підлягали потім стовідсотковій переробці. Крім того, техніка має працювати довго.

Виробник побутової техніки Bosch теж чудово усвідомлює проблему, каже керівник відділу з маркетингу цієї компанії Міхаель Бон. «Ми переробляємо, наприклад, 92 відсотки усіх відходів, які утворюються в процесі виробництва». Над рішеннями з  утилізації тих восьми відсотків, які залишаються, компанія ще мусить попрацювати.

Така турбота про довкілля виливається в кругленькі суми, техніка з високим коефіцієнтом енергоефективності коштує дорожче, але у перспективі вона себе виправдовує, наприклад, за десять років. Тому вирішальне значення має якість та довгий термін служби товару. Найбільший потенціал до заощадження енергії криється в холодильних приладах.  Адже вони працюють цілодобово, сім днів на тиждень і 365 –на рік. Фірма Bosch цієї осені вже пропонує ще ощадливіші моделі класу енергоефективності А++ та А+++, холодильники класу А повністю зникли з асортименту. Однак результати численних досліджень свідчать, що споживачі легко плутаються у всіх цих ступенях. У це важко повірити, але у  41-му відсотку усіх німецьких господарств навіть не знають, до якого класу енергоефективності належить їхній холодильний пристрій.

Джерело: http://www.dw-world.de/dw/article/0,,15361668,00.html