
Серед причин подальшого падіння - загроза дефолту Греції і пов’язані із цим проблеми французьких банків, а також відставка головного економіста Європейського центробанку.
"Ще кілька років тому новина про відставку головного економіста Європейського центробанку заслужила б лише кількох рядків у фінансових новинах, але сьогодні у ній вбачають ознаку розчарування Німеччини у надзвичайних заходах, які застосовуються для підтримки стабільності у зоні євро", - пише New York Times.
Впродовж понеділка індекси головних європейських фондових бірж впали у межах від 2,5% до 5%, а курс євро досяг найнижчої за останні 10 років позначки щодо японської йєни.
Новим поштовхом до цього стала заява німецького міністра економіки Філіпа Рьослера про те, що Греції, очевидно, не вдасться уникнути "керованого дефолту".
Проте європейський верховний комісар з питань ринків та внутрішньої торгівлі Мішель Барньє заявив, що керівництво ЄС робить все можливе, аби не допустити дефолту одного із членів союзу:
"Деяким людям варто зберігати спокій", - заявив єврочиновник.
Одночасно із цим прем’єр-міністр Греції Георгіос Папандреу пообіцяв, що грецький уряд вдасться до додаткових заходів економії, аби запобігти дефолту країни та її виходу із зони євро.
Ця заява пана Папандреу пролунала у Салониках, де поліція була змушена застосувати сльозогінний газ проти демонстрантів, які виступають проти урядових скорочень бюджетних витрат.
Раніше заступник міністра фінансів Греції Філіпос Сахінідіс заявив, що країна має ресурси, аби забезпечити свою життєдіяльність лише до жовтня.
"Ми маємо ресурси, аби протриматися до жовтня", - заявив грецький урядовець, наголосивши, що керівництво країни працює над тим, аби знайти додаткові кошти.
Головними власниками грецьких цінних паперів є французькі банки - BNP Paribas, Societe Generale, Credit Agricole. Відтак, у випадку дефолту Греції ці банки зазнають мільярдних втрат.
Згідно із внутрішнім дослідженням МВФ, у разі поглиблення світової фінансової кризи резервів фонду може виявитися недостатньо, аби підтримати всі проблемні країни.
Якщо ще у липні розрахунки експертів фонду свідчили про те, що максимальна сума, яка може знадобитися для підтримки фінансової стабільності на світових ринках становить 640 мільярдів доларів, то зараз ці оцінки збільшилися до 840 мільярдів доларів.
У п’ятницю керівник МВФ Крістін Лаґард закликала світових лідерів вдатися до негайних дій для виправлення ситуації у глобальній економіці.
Цю заяву керівник МВФ зробила перед початком зустрічі міністрів фінансів G7, які зустрічалися минулої п’ятниці, аби знайти спільні рішення для відновлення зростання світової економіки.
Утім, у комюніке по завершенні цієї зустрічі урядовці не змогли назвати конкретні кроки для подолання фінансової нестабільності.
Події на європейських фінансових ринках стали головною причиною падіння і українських фондових індексів. Зокрема, індекс "Української біржі" впав до рівня довтня 2009 року, коли світова фінансова криза була у розпалі. Крім того, курс євро до гривні знизився нижче психологічно важливої позначки у 11 євро за гривню - до 10.86 гривень за євро на Міжбанківській валютній біржі.
Джерело: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2011/09/110912_eu_markets_imf_az.shtml


































